Псевдо-громадські слухання
Поки що діюча, влада продовжує імітувати проведення реформ, якось намагається виправдати своє існування для громадян. В черговий раз це продемонстровано в намаганні провести громадські слухань, що були організовані Комітетом з питань європейської інтеграції Верховної Ради України на тему: “Державна стратегія позиціонування України в світі”.
Хоч це і називається “громадські слухання”, фактично, вони такими не були. На справді це просто комітет Верховної Ради організував збіговисько бюджетозасвоювачів, гранітоїдів та декілька винятків – небайдужих за рідну державу. Справжня мета такого заходу – це показати хоч якусь діяльність та мати чим відзвітуватись перед колегами-депутатами щодо здійснення “великого” об’єму роботи.
Спершу варто відзначити, що на початок цього дійства в залі засідань було присутньо 52 людини серед яких 5 журналістів. З усіх присутніх, 13 людей постійно заглядали у свої телефони – хто бавився, хто переписувався. І мова не йде про швидку разову відповідь на термінове повідомлення – ні, це постійно, протягом всієї присутності у залі. А, ще один кавальєр на задньому кріслі просто спав. Тобто майже всі були в курсі про пустопорожність цього заходу.
Одною з перших слово тримала віце-прем’єр міністр з питань інтергастіїї Іванна Климпуш-Цинцадзе – видно, що баба розумна, але одночасно по очах було видно, що сама не вірить в те, що говорить – несла звичайну чуш, у всіх невдачах звинувачувала тільки москалів, філігранно відпрацьовані загальні фрази ні про що. До речі громадянка Клипуш-Цинцадзе невдовзі після свого виступу забралася геть – їй, як і майже всім присутнім цей захід нецікавий. І всі розуміють, що він проводиться для галочки і звіту перед керівництвом.
“Великою повагою” до проведення зустрічі і обговорення теми відзначилась Машка Іонова, заступник голови Комітету. Запізнившись більше ніж на годину, посиділа в президії хвилин 20, запевнила присутніх, що вони всі “молодці” і полéтіла далі по своїх коліжанках. Принаймні так виглядало, що по коліжанках.
Змістовними були короткі доповіді представників громадськості і науковців проте вони носили інформативний характер про сприйняття України у світі, а власне до обговорення Державної Стратегії позиціонування України вони не долучались. Та й взагалі таке обговорення не відбулось. Всі потроху виговорились про наболіле і по тому.
Присутні у залі поступово розходились. Після Клипуш, знудилася і пішла народна депутат, бепепешниця, Оксана Юринець. Після свого виступу звалив і зам.міністра інформ. політики Артем Біденко. Захід тривав дві з половиною години і на завершення у залі залишалось менше половини від початкової кількості. Питання по Стратегії нікому було задавати і майже нікому було б відповідати – всі розбіглися, мало хто хоче витрачати свій час на статистичні заходи. Зате міністри і депутати впевнено занесли цей захід у “напружений” графік роботи.
Наприкінці, цьому дійству, намагалась надати хоч якусь змістовність модератор зустрічі – Олена Сотник – ще та шпулька – вона заявила, що документ ще не є остаточним і всі охочі можуть подати свої пропозиції.
Але на жаль, жоден з доповідачів не сказав, що позитивне сприйняття нашої держави у світі може бути тільки тоді коли є реальні успіхи! Коли економіка потужно розвивається, а для цього є підґрунтя; коли судова система виступає чесним арбітром, а не зацікавленою стороною; коли злочинність неухильно зменшується; коли громадяни країни стають матеріально і духовно багатшим! Ось це є реальна презентація України у світі! Але ніхто цього не сказав!
Жоден з виступаючих не звернув увагу на прямий взаємозв’язок між реальними успіхами держави та представленню України у світі!
Ось так і проводяться купа семінарів, нарад, круглих столів,зустрічей та збіговиськ. Так працюють наші державні чиновники та політики на всіх рівнях. Інша справа коли мова йде про розподіл державного бюджету – там глотки готові один одному дерти. А при звичайній балаканині все простіше: Засвоюють державні чи гамериканські, USAIDівські, кошти на друк роздаткових матеріалів, що за декілька годин викинуться в смітник, всі відзвітувались про свою “дуже необхідну та важливу” діяльність, а країна тим часом, разом з більшістю людей, продовжує знаходитьсь в повній жопі…