Чергове засідання Більдербергського клубу
1 – 4 червня в США, в містечку Шантильї, штат Вірджинія, США, проходило 65-те, щорічне засідання клубу. Він засідав в розкішному готелі Уестфілдс Маріотт. Раніше клуб збирався тут вже тричі: у 2002, 2008 і у 2012 роках. Взагалі, члени клубу схильні міняти місця своїх засідань. Чотири зустрічі в одному місці – абсолютний рекорд.
У списках учасників зустрічі є новачки, і є ветерани. Першим з ветеранів і старійшиною клубу можна сміливо назвати 94-річного Генрі Кіссінджера. З ним в цьому званні могли б змагатися Девід Рокфеллер і Збігнєв Бжезінський, але тих вже немає. А наймолодшим учасником виявився голландець хорватського походження Бойан Слат, якому лише 23 роки. У списках він значиться, як засновник і керівник організації “Очистимо океан” (The Ocean Cleanup), але, скоріш за все, молодого чоловіка запросили в Шантильє не для очищення світового океану від сміття, а для подальшого включення в “резерв”. Так свого часу більдербергери запрошували на “оглядини” молодого Макрона.
Готель Уестфілдс Маріотт
Нову адміністрацію президента США представляли:
1. Герберт Макмастер – генерал-лейтенант, радник Дональда Трампа з національної безпеки;
2. Уілбур Росс-молодший – міністр торгівлі США;
3. Крістофер Лідделл – помічник президента США і директор Центру стратегічних ініціатив у Білому домі, віце-голова і головний фінансовий директор “Дженерал Моторс” і фінансовий директор корпорації Microsoft;
4. Надя Шадлоу – заступник помічника президента США і член Ради національної безпеки, відповідальна за розробку офіційної стратегії національної безпеки нової адміністрації;
5. Террі Маколіф – губернатор штату Вірджинія.
Також на засідання Більдербергського клубу були запрошені:
6. Ліндсі Грем – американський сенатор зі стійкою репутацією яструба;
7. Джон Бреннан – колишній директор ЦРУ, нині старший радник Kissinger Associates Inc.;
8. Девід Петреус – ще один колишній директор ЦРУ, а нині голова KKR Global Institute, що займається аналізом впливу макроекономічних, геополітичних і соціальних змін на інвестиційну діяльність;
9. Роберт Рубін – співголова Ради з міжнародних відносин, колишній міністр фінансів США.
Ще ряд інших “колишніх”, які працювали в командах Барака Обами і попередніх американських президентів. Ця група американського істеблішменту, в ЗМІ подається, як опоненти до діючої адміністрації.
Велика частина учасників зустрічі – як завжди, представники великого бізнесу, банкіри, політики, керівники впливових ЗМІ. Великий бізнес в останні роки представлений, крім іншого, керівниками, засновниками та власниками гігантських IT-компаній, перш за все американських.
У Шантильї цей сектор бізнесу представляли:
10. Ерік Шмідт – засновник компанії Google, голова ради директорів компанії Alphabet Inc. (материнської компанії Google), голова Консультативної ради з оборонних інновацій Міністерства оборони США;
11. Пітер Тіль – президент компанії “Тіль капітал”, засновник платіжної системи PayPal, перший професійний інвестор в Facebook;
12. Рід Хоффман – відомий венчурний підприємець, співзасновник LinkedIn, соціальної мережі для встановлення ділових контактів.
Як завжди, повно представників фінансового та банківського світу. Серед них:
13. Крістін Лагард – виконавчий директор МВФ;
14. Клаас Кнот – президент Голландського Центробанку;
15. Білл Морно – міністр фінансів Канади;
16. Дженс Спан – федеральний міністр фінансів Німеччини;
17. П’єр Вунш – віце-голова Бельгійського Центробанку.
Найбільша група учасників – представники приватних банків, фондів, інвестиційних фондів та інших фінансових організацій. Це:
18. Пауль Ахляйтнер – голова наглядової ради Дойче Банк;
19. Ана Ботин – виконавчий голова Іспанського банку Santander;
20. Томас Буберль – виконавчий директор Французької страхової та інвестиційної компанії AXA Group;
21. Ральф Хамерс – голова ради Голландського фінансового конгломерату ING Group;
22. Джекобс Кеннет – виконавчий директор і голова ради фінансово-інвестиційної компанії Lazard;
23. Вернон Джордан – старший керуючий директор інвестиційного банку Lazard Frères & Co. LLC;
24. Карстен Кенгетер – головний виконавчий директор Німецької біржі;
25. Давид Рубінштейн – співзасновник і співголова інвестиційного фонду The Carlyle Group;
26. Маркус Валленберг – голова ради Шведського банку Skandinaviska Enskilda Banken AB.
Заслуговує на увагу те, що в Шантильї було зібрано чимало людей, прямо або опосередковано пов’язаних з банком Уолл-стріт Голдман Сакс:
27. Роберт Зеллік, американець. Він значиться, як невиконавчий голова (Non-Executive Chairman) американської інвестиційної компанії AllianceBernstein L.P. Її активи на початку поточного року оцінювалися в 500 млрд. дол. У 2007-2011 рр. Роберт Зеллік займав пост президента Всесвітнього банку, а до цього кілька років був керуючим директором Голдман Сакс.
Ще одна фігура:
28. Джеймс Джонсон, американець. Він значиться, як голова ради компанії Johnson Capital Partners та за сумісництвом є членом ради Голдман Сакс.
29. Жозе Мануель Баррозу, португалець. Голови Європейської комісії (2004-2014). Він покинув цей пост, щоб зв’язати своє життя з Голдман Сакс. “Пересаджування” Баррозу з одного крісла в інше суперечить етиці ЄС і це навіть викликало скандал в Брюсселі.
В засіданні у Шантильї брало участь 131 людина з 21 країни світу. Третій рік поспіль на саміті головує Анрі де Кастрі, який очолював в 2000-2016 роках французьку групу компаній AXA Group, одну з найбільших в світі. Нині де Кастрі є президентом Інституту Монтеня – “лабораторії ідей, що сприяє розвиткові Франції в глобальному світі”.
Інші учасники зустрічі не до кінця розкривають свої біографії. Додаткові розслідування показують, що вони в минулому працювали в провідних банках Уолл-стріт і Лондонського Сіті. Ось, наприклад, Ана Ботин, яка представляла на зустрічі найбільший іспанський банк Santander (один з найбільших в Європі банків, контрольований кланом Ротшильдів). З біографії пані дізнаємося, що до цього вона 8 років працювала в банку J P Morgan.
Багато учасників зустрічі в Шантильї складаються в наглядових радах, правліннях, директоратах відразу декількох (навіть декількох десятків) комерційних організацій. Наприклад, Клаас Кнот, згаданий вище як голова Центробанку Голландії. Він одночасно ще й член Ради керуючих (Governing Council), і Спільної ради (General Council) Європейського центрального банку (ЄЦБ), а також член Ради керуючих МВФ та Банку міжнародних розрахунків (БМР).
Шкода, що ті громадські активісти, які видобувають і публікують списки учасників зустрічей Більдербергського клубу, не дають про них розгорнуті біографічні відомості. Але ж у багатьох минуле “зі смородом”. Взяти того ж Баррозу: в молодості захоплювався ідеями Мао, був замішаний в терористичних акціях. Певно, люди з таким минулим, потрібні організаторам зустрічей цього клубу.
Ще одне спостереження. В останні роки в списках учасників Більдербергського збіговиська все більше потрапляє прізвищ, навпроти котрих стоять слова “професор” або “старший науковий співробітник” (Senior Fellow). У цьому році таких “вчених” нараховано не менше двох десятків. Більш глибоке знайомство з біографіями представників “науки” на зустрічі в Шантильї показує, що це звичайне маскування.
На порядку денному цьогорічного засідання Більдербергського клубу були такі питання:
1. Трансатлантичні відносини: варіанти і сценарії;
2. Діяльність НАТО;
3. Розвиток і управління ЄС;
4. Чи може бути уповільнена глобалізація?;
5. Робочі місця, доходи і нереалізовані очікування;
6. Інформаційні війни;
7. Чому зростає популізм?;
8. Роль Росії в світовому порядку;
9. Близький Схід;
10. Розповсюдження ядерної зброї;
11. Китай;
12. Поточні події.
Ну а головна тема, що стала брендом 65-й зустрічі Більдербергського клубу, сформульована таким чином: «Адміністрація Трампа: звіт про виконану роботу». Формулювання безпрецедентне. Неважко припустити, що якщо клуб заслуховує звіт адміністрації Трампа, значить, ця адміністрація мала якесь завдання. І це, всього-лишень, через чотири з половиною місяці після вселення Трампа в Білий дім.
Не варто перебільшувати можливості цього Клубу. Хоч потрапити туди можна тільки за персональним запрошенням, але, точно, організація не є таємною – так, як має власний офіційний сайт.
Враховуючи древню мудрість, що “Реальна влада – це таємна влада” можна стверджувати, що даний Клуб є фасадною організацією.
Вони не є володарями світу – це одна з площадок зустрічей для обміну думками, безпосереднього спілкування та узгодження дій на найблищий час.
При підготовці статті використано матеріали громадської організації Zerohedge
Справді, не варто перебільшувати їхні можливості. Вони обмежені, і знаходяться виключно в рамках наших пороків. Думаю, перемогти їх реально.