Демонтаж лібералізму

В наслідок припинення у 2011 році існування Капіталізму, як світової соціально-економічної моделі, продовжується демонтаж (або відмирання) лібералізму, як одного з проявів попередньої існуючої системи. Сильні світу цього продовжують демонтовувати ліберальщину, як відпрацьований елемент більшої, але вже також віджившої системи.

Кризові явища охопили всю планету, адже соціально-економічна система Капіталізм була розповсюджена по цілому світу, хоча в кожному регіоні зі своєю певною специфікою.

Перехід до нової Системи панування переходить болісно і не все у владних груп йде гладко. Та й з рештою, світова Система надскладна та надвразлива і її трансформація, при наявності таких світових гравців, не могла б бути іншою.

Побудова нової Системи панування вимагає демонтажу старих відпрацьованих схем-механізмів. Одним із таких є ліберальна ідеологія, яка домінувала переважно у багатих країнах. Ліберальні “цінності”, засновані на, так званих: мультикультуралізмі, толерантності, гендерній рівності, фемінізмі та гомофільстві опинилися під ударом реваншу патріотичних та консервативних сил, який став реакцією на тупіковість лібералізму. Тупіковсть лібералізму, як ідеології та явища. Міграціні та демографічні проблеми наочно продемонстрували це мешканцям багатих країн.

Роль інформації, як зброї, ще більше посилюється. І досягти інформаційної безпеки стає можливим лишень за умови міцної стіни ілюзій в головах людей. Правдою, як і раніше мало хто цікавиться, але тим хто її шукає стає все важче її віднайти, все важче відділити майстерно поєднану брехню, дезінформацію, напівправду та правду. Темні маси тяжіють до примітивних інформаційних конструкцій, до простого бачення та пояснення світу. Складний, різновимірний світ їхніми головами не сприймається. Світ заполонили фейки, епатажні викрики, ілюзії одних і замикання в своєму світі інших.

Світові ЗМІ занурилися в кризу, не розуміючи, як їм працювати за старими методичками і принципами в нових реаліях, коли їх прийоми підробок, маніпуляцій інформацією, фальсифікацій стали відомі всім. Прес-служба будь-якої поважаючої себе, комерційної чи політичної організації переймає досвід світових ЗМІ у цинічній брехні, перекручуванні фактів та спотворюванні реальності.

Нав’язуючи себе світу, “глобальний лібералізм”, окрім зараження шизофренією багатьох прошарків населення, ще й оприлюднив прийоми маніпуляцій з поняттями, оголив відносність правди, потрапив у пастки абсурду, які ж сам породив, змусив, неспроможних до цього медіа, зануритись у визначення “об’єктивності”.

Власники видання “The Economist” вважають, що навіть Сполучені Штати не є повноцінною демократією і очікують, що в США цей чинник погіршуватимуться протягом наступних років.

До прикладу, в Іспанії загострення проблем з Каталонією, криза між старими елітами вилилась у відставку багаторічного прем’єр-міністра Мар’яно Рахоя та у нездатність чергового нестабільного уряду провадити реформи. Як наслідок – це все сприяло розвитку здорових патріотичних сил, які ностальгують за позитивними аспектами епохи генерала Франциско Франко, такі як стабільність та порядок.

Культивування анти-іммігрантських, євро-скептичних і патріотичних поглядів в Італії окреслює розворот владних структур Риму від ліберальних “цінностей”, які здавалося б, надовго і глибоко засіли в головах еліт і населення. Рішуча та впевнена риторика віце-прем’єр-міністра і глави МВС Італії Маттео Сальвіні можуть закласти відповідний ідеологічний фундамент на майбутнє.

Хитання ліберальної ідеології, як такої в цьому році найяскравіше проявилось у Франції. Масштабні протести “жовтих жилетів” стали прообразом кінця Старої Європи в тій формі, в якій її знали після Другої Світової війни. Паливні протести у Франції сьогодні розхитують країну. І це не про бензин і акцизи на паливо – це про багаторічне протистояння між суспільством і владою, спроба переосмислити основи функціонування Французької держави і його принципів, сформованих після Великої Французької революції.

Свого часу, розквіт лібералізму супроводжувався поступовим витісненням церкви на узбіччя комфортного життя, що однозначно сприяло пропагуванню деструктивних ідей лібералізму (підарфілія, фемінізм, гендерна рівність, толерантність). Проте сьогодні, на зламі епох, коли істина оголяється, церкві тим більше буде важко буде відновити свої владні позиції. Так як багато мислячих людей добре пам’ятають гомосексуальні та педофільські схильності Ватикану, а християнські догми вже не відповідають вимогам часу. В кризові часи релігійники можуть вискочити з занепаду, лише та виключно за рахунок темності та невігластва мас. Наразі бачимо закостенілість Католицької церкви і її інститутів, млява і невпевнена спроба Папи Франциска реформувати церкву під нові реалії.

Демонтаж ліберальної ідеології йде одночасно з трансформацією глобального лідерства з загостренням і без того жорсткої, світової конкуренції.

Скочуванню лібералізму до прірви сприяє поступовий самовідхід США від ролі “світового жандарма”. Свого часу, при створенні нового глобального порядку, світовим владним групам зручно було зробити із США “старшого наглядача”. Зараз навпаки – за погодженням цих же груп, хоча вони і перебувають в конкуренції між собою, найпотужнішу країну світу США виводять з віджившої своє, глобальної Системи. Це один з кроків при побудови наступного нового порядку. Власне виходячи з потреби демонтувати стару Систему та створення умов для побудови нової, Дональд Трам і був продавлений на займану сьогодні посаду.

Нині Трамп прямим текстом заявляє, що США більше не мають наміру грати роль головного шерифа в місті, платити та робити роботу за інших. Штати йдуть з декількох регіонів світу, вважаючи за краще не втягуватися в чергові регіональні і локальні процеси, сенс яких малозрозумілий звичайним американцям. Односторонній вихід США з іранської ядерної угоди 8 травня 2018 року вчергове дискредитував дипломатію. Почалась торгівельної війна між США і Китаєм, окрім того Вашингтон ввів імпортні мита проти десятки країн з міркувань національної безпеки. У червні 2018-го США вдарили по ООН, оголосивши свій вихід з Ради з прав людини та ЮНЕСКО. Під Новий Рік Дональд Трамп ще раз нагадав про те, що часи американського шерифа пройшли: США виводять війська з Сирії та половину контингенту з Афганістану. У Західній Європі ставка йде на націонал-консерваторів, яких адміністрація Трампа вважає більш прийнятними для себе співрозмовниками, ніж старих ліберальних еліт Німеччини і Франції, яких Трамп не розуміє.

Так, кроки у великій політиці подають сигнал меншим гравцям, що попередні ілюзії “схлопнулися” і зараз триває формування нових правил. А за нових правил стара ідеологія, як араїхчне посміховисько.

Стаття підготовлена за допомогою матеріалу

https://hvylya.net/analytics/geopolitics/perelom-kakovyi-itogi-2018-goda.html