Ядерна зброя для всіх ?

У Швеції відновилися дискусії про необхідність розробки власної ядерної зброї на тлі загальної глобальної нестабільності.

Про це повідомляє видання The Times.

Після низки нещодавніх публікацій у місцевих газетах в країні розгорілася дискусія: чи повинна Швеція робити нову спробу отримати бомбу — самостійно або спільно з новими європейськими союзниками по НАТО.

Хоча наразі це лишається скоріше спекуляцією й немає жодних доказів того, що уряд серйозно налаштований на розробку ядерних боєголовок, тема викликала широкий резонанс у політичних колах.

У березні Джиммі Акессон, лідер правої партії «Шведські демократи», підтримка якої визначає долю правлячої коаліції, став першим помітним політиком, який висловив інтерес до цієї ідеї.

«Швеція давно мала великий досвід у галузі ядерних технологій. Але політична воля вимагала чогось іншого. Я вважаю, що в цій ситуації слід розглянути всі варіанти», – сказав він.

Аналогічну позицію поділяє Аліса Теодореску Маве, депутатка Європарламенту від правоцентристської партії «Християнські демократи», яка входить до складу нинішнього уряду. Вона пропонує, щоб Швеція приєдналася до спільної європейської стратегії ядерного озброєння.

І як демонструє Російсько-Українська війна — будь-які гарантії безпеки можуть просто не виконуватись. В 1996 році українські політики через шалений тиск США та Росії віддали всю державну ядерну зброю. І всі разом навіть підписали Будапештський меморандум, в якому висловлювали повагу до територіальної цілісності України. І 18 років по тому один з підписантів напав на Україну, а інших підписант висловив стурбованість з цього приводу.

Політика часто буває дуже цинічною.

Угоди між державами укладаються відповідно до певних інтересів сторін, що їх укладають. І коли ці інтереси змінюються, то і укладені угоди не мають відповідної сили. Їх ніхто не хоче дотримуватись.

Чи прямує світ до нового витку ядерного озброєння? Можливо. Чи можна цього ще уникнути. Так!

Якби усі країни-гаранти надали б українцям достатньо допомоги, щоб вони змогли відбитись від агресорів. Можливо тоді і не поставало б питання, як себе убезпечити. Встановити мир та безпеку можливо. Проте складається враження, що не всі світові гравці зацікавленні у стабільності та порядку.

Тому не будемо дивуватись, якщо вслід за шведськими політиками послідкують й інші.