Про те, що в середені

Йти у відносини за любов’ю – це як йти в казино за грошима.

Напевно, вам ця аналогія здалася трохи нездоровою і у багатьох бажання читати далі, якось відразу відпало. Але якщо Ваша цікавість та інтерес до цієї теми все ж таки пересилять, в цій статті Ви знайдете, я впевнений, дещо цікаве для себе.

Почну з невеликої історії.

Пам’ятаю ще в шкільному віці, були у мене пара товаришів: хлопець і дівчина, які дружили “не розлий вода” вже 6 років. І це була справжня близька дружба. Вони знали один про одного такі секрети, котрих ніхто більше не знав. І звичайно, за цей час вони бачили і недоліки один одного. Коли у них виникали проблеми у любовних відносинах, вони скаржилися один одному, адже до кого ще йти, якщо не до друга, якому на тебе не все одно і який приймає тебе на всі 100%.

Так ось, в один прекрасний момент у них виникла “геніальна” ідея: “А чому б нам не почати зустрічатися?”. Не минуло й місяця після їхнього рішення, як вони розсварилися до того, що не могли більше спілкуватись і почали один одного уникати.

Зрозуміла річ, що це підлітки, в такому віці подібне не рідкість, люди ще не вміють вирішувати конфлікти, будувати відносини і т.д.

Але цей приклад я наводжу щоб ось, що показати: Люди любили один одного, поки були друзями. Під любов’ю я маю на увазі прийняття, позитивні почуття один до одного і діяльну доброзичливість. Але, як тільки статус відносин змінився – прийняття, близькість і любов чомусь зникли. Замість цього з’явилися претензії і конфлікти.

Чому так? Тому що у них з’явилися більш жорсткі вимоги один до одного. Які вони просто не змогли потягнути.

Розумієте? У любовних відносинах любити один одного набагато складніше, ніж в дружніх або дитячо-батьківських. Тому що більше умов.

Якщо думаєте, що я пропагую “вільні стосунки”, це не так, дочитайте до кінця, і зрозумієте, до чого я веду.

Отже, чим більше умов для любові, тим складніше себе запхати в ці умови, підлаштуватися під них, щоб отримувати цю любов. А коли народжуються діти, цих умов стає ще більше. Самі розумієте.

Наприклад, жінка може прийняти в другові-чоловікові багато речей: те що він іноді нерішучий, безвідповідальний, мало заробляє і т.д. Тому, що її особисто, все це не стосується. Якщо він її розуміє, розділяє її цінності, готовий вислухати і допомогти у важкій ситуації, то він може бути другом.

Але, як ви розумієте, якщо вона почне з ним любовні відносини, всі ці речі миттєво стануть критично важливими. А коли у них народиться дитина – важливість зростає ще більше.

Отже, дивіться, до якого цікавого висновку ми приходимо: Дуже часто люди йдуть в любовні відносини заради любові. Особливо жінки. Тобто, найчастіше, коли людина йде в любовні відносини, вона очікує отримати любов, близькість, чекає, що друга людина буде приймати її такою, якою вона є.

Але парадокс в тому, що любовні відносини – це таке місце, де дуже складно отримати любов. Тому, що там дуже багато умов треба дотримати щоб тебе любили після перших 3-х місяців гормональних рожевих окулярів.

Тобто, йти в відносини за любов’ю – це як йти в казино за грошима.

Зараз просто засвойте цю думку, тому що далі будуть ще більш цікаві інсайти.

Так, це одна з основних причин, чому більшість пар і сімей або розпадаються, або незадоволені своїми відносинами. Люди не отримують те, що очікують від відносин. А очікують вони з одного боку – любові і близькості, а з іншого боку – дотримання партнером їх вимог.

Гаразд, скажете ви, можна ж взяти і стати такою людиною, яку прийматимуть! Розвинути в собі всі ці якості, що потрібні чоловікові/жінці у відносинах, щоб він/вона мене любив(-ла). І таким чином отримувати любов. Чоловікові – розвинути в собі впевненість, відповідальність, рішучість, твердість характеру, почати заробляти багато грошей. Жінці – ніжність, розслабленість, чуйність, сексуальність, материнство і т.д. (вставте сюди ті якості, які потрібно).

Коротше кажучи, цей метод вирішення проблеми звучить так: “Хочеш, щоб тебе любили – розвивайся і стань тим, кого зможуть любити у відносинах”.

Але якщо ви уважно подивитеся, то всі ці якості можливо розвинути тільки тоді, коли Ви вже знаходитеся в любові. Найчастіше, всіма цими якостями володіють люди, які люблять себе.

Чоловік, який приймає і любить себе, стає більш впевненим. Тому що у нього немає думки, що з ним і з його бажаннями щось не так. Він себе приймає.

Жінка, яка любить себе, вважає себе гідною всього найкращого. І звичайно, вона буде більш розслабленої, ніжною, сексуальною, адже у неї немає внутрішніх конфліктів. Ту любов, яку вона відчуває в собі, вона може висловлювати в стосунках і в материнстві.

Ви можете собі уявити кайфову сексуальну жінку, яка себе не любить і не приймає? Як на мене – таке неможливо! Сексуальність народжується з того, що вона сама собі подобається, дає собі свободу і кайфує від себе самої. А отже це любов до себе.

Зрештою, якщо Ви любите себе, то Вам набагато простіше любити й іншу людину, бути більш уважною до неї, цікавитися нею, її особистістю, її внутрішнім світом, співпереживати їй. Ви не зациклені на собі.

Отже, це ще один довбаний парадокс.

Виходить, що в стосунках найбільше любові отримують ті люди, які цієї любові особливо і не потребують. Тому, що вже мають її всередині.

Це друга думка, яку слід засвоїти.

Це, до речі, повертає нас до слів Ісуса з Євангелія, яку я вставляю всюди, де тільки можу: “Володіючому буде дано іще. І буде в нього надлишок. А в того, який не має, заберуть і те, що він думає, що має”.

Розумієте, до яких цікавих висновків ми приходимо? Виходить, що йти в стосунки потребуючи любові – це помилка. І капець, яка поширена! Це майже завжди призводить до невдач. Що ми, в загальному і спостерігаємо, якщо подивимося на те, як люди будують відносини.

У багатьох людей дуже жорсткі очікування від відносин: Вони хочуть, щоб друга людина замінила їй батьків; давала безпеку, опіку, виконувала всі бажання і т. п. Самі розумієте, чим це все закінчується.

Якщо йти у відносини, то за більш адекватними речами. Ну, там: Реалізувати свій потенціал, виразити себе і свої почуття, народити і виховати дітей, створити офігенно згуртовану команду, потрахатись в решті-решт. Але не з потреби отримати любов і прийняття.

І тепер стає очевидним вихід з цієї ситуації.

ПРАЦЮВАТИ НАД СОБОЮ, КУРВО!

Я не знаю, як Ви це будете робити: Налагоджувати відносини зі своїми батьками (це, напевно, найефективніший спосіб), працювати з “внутрішньою дитиною”, читати книги, зцілювати свої психічні травми дитинства/юності, робити якісь практики, ходити на тренінги, медитувати, практикувати карма-йогу або ще щось. Можете до психотерапевта сходити, переступивши через власну гординю. Не знаю.

Але поки сам себе не полюбиш – ніхто не полюбить.

Так шо, робіть шось! На щастя, методів дуже багато. Те, що допомогло мені, це досить специфічні штуки, радити не буду.

 

Автор невідомий