Вже звичні будні європейської столиці

8-го вересня в центрі Києва вбили чеченця Алі Тімаєва. Підрив авто здійснено на вулиці Павла Скоропадського, навпроти Арена-сіті, близько 18:00. Алі Тімаєв загинув на місці. Також в машині марки “Тойота-кемрі” знаходилась жінка та дитина. Життю дитині нічого не загрожує – з опіками вона доставлена в Охматдит. Жінка перебуває в дуже критичному стані. За її життя борються родичі та друзі заносячи в лікарню купу грошей та ліків.

Досьє. Алі Тімаєв

Народився 4 квітня 1978 року у селі Гучум-Кале, Ітум-Калінського району, Чеченської республіки.

В період від 1999 до 2000 року брав участь у бойових діях проти федеральних військ в Республіці Дагестан, РФ. Військовий вишкіл проходив у Панкінській ущелині, у Грузії. За різною інформацією, від 50 до 200 бойовиків, що пройшли вишкіл у зазначеній ущелені, пізніше поповнили лави “Ісламської держави” в Сирії у 2012-2014-х роках.

2006 року звинувачувався у вбивстві чеченського польового командира Шаміля Басаєва.

З часом отримав грузинське громадянство, змінивши ім`я та прізвище на Тимур Махаурі. За іншими данними мав паспорти на імена Руслана Папацкорі та Алі Дабуєва.

У 2008 році Тімаєв приймав участь у грузинсько-російській війні на стороні Грузії, в лавах батальйону спецпризначення. За неперевіреною інформацією, його безпосереднім куратором був тодішній заступник очільника МВС Грузії Гіоргі Лорткіпанідзе, який з 2015 до 2016 року очолював Одеську обласну поліцію.

За даними СБУ 8 березня 2009, в Тбілісі, на Тімаєва було здійснено замах, шляхом підриву у під’їзді житлового будинку, але тоді Алі вдалось вижити.

У 2012 році працював військовим інструктором підрозділів, що виступали проти урядових збройних сил Сирії. Наразі відсутня інформації кого саме інструктував Алі, так звану, помірковану опозицію чи бойовиків Ісламської Держави.

У листопаді 2012 року був затриманий в Стамбулі турецьким Департаментом розвідки та боротьби з тероризмом. Звинувачувався у вбивстві трьох чеченців у 2011 році на території Туреччини, які представляли організацію “Імарат Кавказ”. Провівши в турецькій тюрмі три з половиною роки, з Алі були зняті звинувачення та у квітні 2016 року він вийшов на свободу. Того ж року Алі Тімаєв прибуває в Україну та вступає до батальйону імені Шейха Мансура.

16 січня 2017 року заарештований у центрі Києва за незаконне носіння зброї – Стечкина та Glock*. Провівшиши місять в СІЗО, Алі отримав вирок три роки умовно та вийшов на свободу.

8 вересня 2017 року був вбитий в Києві. За тілом, з Грузії, приїхали мати та сестра загиблого.

За даними СБУ Алі Тімаєв підтримував дружні стосунки з бійцями, які приймали участь у бойових діях в зоні АТО. За інформацією МВС, загиблий мав зв’язки з кримінальними колами.

Під час вибуху в машині знаходилась, в колишньому відома фотомодель, Наталія Кошель (Целовальнікова) зі своєю шестирічною донькою Марією. Дитина отримала опіки та знаходиться в дитячій лікарні. Наталія перебуває в реанімації, у дуже важкому стані. Родичі оголоси про збір коштів для проведення численних операцій.

Про причини вбивства та хто замовники цього злочину ми можемо тільки здогадуватись. Але з великою вірогідністю можна припустити, що цей злочин, так як, і багато попередніх, так як, і багато майбутніх, не буде розкрито. Керівництво МВС і СБУ в черговий раз демонструє непрофесійність, некомпетентність та невідповідність займаним посадам.

В той самий день, кількома годинами раніше, в Києві сталась стрілянина. Автомобіль марки “Ягуар” було виявлено на вулиці Дягтерівській, 25, зі слідами куль та крові в салоні. За попередньою інформацією зловмисники атакували його пасажирів з автомобіля марки “Опель”, котрий пізніше кинули на вулиці Білоруській. В авто бандити залишили автомат Калашнікова з глушником, а у дворі будинку, куди вони втекли, правоохоронці знайшли спортивну сумку, де виявили ріжок до автомата та балаклаву. Приблизно в той самий час в медичний центр на вулиці Бердичівській, по допомогу звернулися двоє чоловіків з вогнепальними пораненнями.

На вулицях столиці стає дедалі небезпечніше, війна між організованими злочинними групами загострюється. Але як би ж вони вбивали один одного тихенько, десь поза містом, то простим громадянам було б байдуже – хай тільки по-швидше себе перетовчуть. Але ці війни наражають на небезпеку інших людей, ні в чому не винних, випадкових перехожих.

А керівництво МВС та СБУ продовжує і далі брехати про нібито вдало проведені реформи правоохоронної системи. Насправді, єдине, що цікавить керівництво наших спецслужб – це контроль нелегальних грошових потоків, кришування наркотрафіку і работоргівлі та розпилювання державних коштів. Силові відомства, до основних функцій котрих належить забезпечення безпеки громадян країни, скотились до барижництва, рейдерства та корупції – тим самим розігнавши зі своїх рядів порядних і толкових професіоналів.

На жаль, на сьогодні, рівень виконання правозахисними органами своїх безпосередніх обов’язків знаходиться на вкрай низькому, незадовільному рівні. Безпека людей все більше переходить в руки та у відповідальність самих громадян…

* Автоматичний пістолет Стєчкіна – пістолет прийнятий на озброєння в СРСР у 1951 році, здатний вести вогонь одиночними пострілами або чергами, ємність магазину 20 – 30 патронів, відрізняється великою надійністю. Glock – пістолет австрійського виробництва, розроблений у 1980-х роках, ємність магазину 15 – 33 патрони, один з улюблених пістолетів професіоналів та кілерів. Обидва пістолети відноситься до нарізної короткоствольної зброї, яка є забороненою. Згідно чинного законодавства нарізну короткоствольну зброю (пістолети, револьвери) дозволено використовувати тільки працівникам правоохоронних органів. Виключенням може бути нагородна іменна зброя, яку мають право дарувати цивільним громадянам керівники силових відомств, чим вони і зловживають.