Ухиляння від призову – логічне продовження шизофренії в управлінні державою
Осінній призов у Києві опинився під загрозою зриву, оскільки наразі план щодо призову виконаний на 39%, а явка на призовні дільниці не перевищує 8%. Про це повідомив військовий комісар Київського міського військового комісаріату полковник Сергій Клявлін. “Станом на сьогодні не з’явилися до призовних дільниць 23 тисячі 424 чоловіка. Це останні дані, які в нас є в військовому комісаріаті”, – зазначив він. Політолог Юрій Ситник пояснив, що найголовніші причини цього явища – це зневіра у державі та комунікативний парадокс щодо війни на Донбасі.
“Останній, як елемент шизофренії в теорії “подвійного послання” Грегорі Бейтсона, виникає, коли суб‘єкт отримує взаємовиключні меседжі на різних комунікативних рівнях. До прикладу, влада говорить про війну з Росією, а в Україні процвітає ворожий бізнес – це і низка обленерго у власності групи осіб наближених до Путіна, і весь український мобільний зв‘язок, який належить російському олігархові Михайлу Фрідману, і багато іншого”, – сказав Ситник.
Є давня козацька приказка: “де кричать, а де співають – де кров іллють, а де горілку п‘ють”. За словами політолога, у великих містах особливо впадає в око разючий контраст між фронтовими реаліями, в яких завтра можуть опинитися нинішні призовники та мажорним життям, яке ведуть діти так званої “еліти”.
“Тож для одних війна – це кров і сльози, а для інших – джерело збагачення. Сам факт росту статків олігархів, зокрема відверто проросійських, під час “війни з Росією” – це далеко не найкращий стимул для молоді йти захищати державу”, – сказав Ситник.
За словами Юрія Ситника, політично-законодавча шизофренія присутня й у різноплановому трактуванні подій на сході країни: “У Законі Україні “Про реінтеграцію Донбасу”, яким запровадили термін ООС замість АТО, Росію названо країною-агресором, а в Законі України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО”, стаття 8, сказано про необхідність транскордонного співробітництва та поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації”.
Юрій Ситник відмітив, що до цієї “загальнодержавної шизофренії” можна додати масовий виїзд молоді за кордон на навчання та роботу – і тоді стають зрозумілими причини такої низької явки на призовні дільниці.