День в історії 28 травня 1916 року
28 травня 1916 року (102 роки тому) у Львові помер Іван Франко, один з найрозумніших людей Європи. Як писав, походив від нащадків німецьких колоністів. По маминій лінії – належав до роду Кульчицьких герба Сас. Писав трьома мовами: українською, польською (20% написаного) і німецькою (близько 150 статей).
Свідомо вибрав дорогу українця і, як сам стверджував, “почуваю себе русином і по змозі й силі своїй працюю на Русі, то, як бачиш, шановний читачу, цілком не з причини сентиментальної натури. До цього примушує мене почуття собачого обов’язку. Як син селянина-русина, вигодований чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю обов’язок панщиною всього життя відробити ті шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські ідеали. …Мій руський патріотизм – то не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо, покладене долею на мої плечі”.
До допису долучаю одне з останніх фото з Іваном Франком: Щедрий вечір 1916-го в притулку Українських січових стрільців у Львові на вул. Озаркевича у приміщенні монастиря студитів. Нам вдалось знайти свідчення, що після висвячення, яке відбулось 28 серпня 1915 року, о. Климентій Шептицький (брат Митрополита) відвідував у цьому притулку Івана Франка (Гриневич Я. Віруючий Франко: У сторіччя народин Великого Сина України / Ярослав Гриневич. — Ню Йорк, 1956. — С. 17).
Оригінал допису узято зі сторінки Івана Матковського
у фейсбуці: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1607092176070313&set=a.158595514253327.32431.100003086387168&type=3&theater