Чергова провокація у понівечиному суспільстві

Черговий скандал на мовному ґрунті. Цього разу свою гнилу суть проявив телеведучий ЗІКу вигнавши гостя з ефіру за те, що той хотів говорити своєю рідною мовою.

“…

Дроздов: Пане Юрію, до вас буде приватне питання. Ми з вами до ефіру розмовляли українською мовою. Ви українською добре володієте?

Романенко: Я можу говорити, і українською, і російською.

Дроздов: Ну, то я буду вдячний. Це мені, як журналісту, буде приємно, якщо ви будете українською розмовляти.

Романенко: Як понесе.

Дроздов:  А понесе вас добре. Я відчуваю, що вам є що сказати. Дякую. Блогер Юрій Романенко! Прошу!

Романенко: Вы знаете, то что он сказал…

Дроздов: Ми домовлялись українською.

Романенко: Ну, давайте буду казати, як хочу казати. Буду казати укр…

Дроздов: Ні! Я вас прошу українською. Для мене це принципово!

Романенко: Дивіться ви повторюєте…

Дроздов: Для мене це принципово, як для україномовного журналіста. Який має певну свою політику, свої авторські права.

Романенко: Ну, добре.

Дроздов: Ви можете спілкуватися українською?

Романенко: Ні, я не хочу зараз спілкуватися українською.

Дроздов: Ви не хочете?

Романенко: Так, я не хочу.

Дроздов: Ну, я тоді попрошу вас покинути цю студію.

Романенко: Добре. Без питань… ”.

Варто відзначити, що даний діалог відбувся майже повністю українською мовою. Там де Юрій перейшов на російську ми виділили курсивом. І Остап Дроздов говорив без агресії. Але до нього можна було б поставити запитання – запрошуючи людей на свій ефір, чи він знав Романенка? Так само і до Юрія – як він міг опуститися до такого рівня і прийняти запрошення від Дроздова?

Ми можемо по різному відноситись до особистостей Романенка та Дроздова. Можете поважати чи ненавидіти їх. Але не можна бути байдужими до вливання чергового конфліктогенного лайна у, і так понівечиний, наш соціум!

В вільній країні кожен має право розмовляти тією мовою, що йому до вподоби. Окрім випадків, коли громадяни обіймають державні посади і на їх діяльність розповсюджуються   відповідні закони. Дроздов не перший хто підливає масло у вогонь дестабілізації українського суспільства. Свого часу міністр культури Євген Нищук звинуватив у відсутності “потрібної” генетики жителів Запоріжжя та Черкащини. Відносно не давно, в колишньому відомий виконавець пісень, Олег Скрипка висловив позицію про необхідність гетто для неукраїномовних. Такі інформаційні закиди в двомовне населення, в жодному разі не сприятимуть всенаціональній єдності. А тільки навпаки.

Остап Дроздов вже не раз і не два, відзначався антиукраїнськими висловлюваннями. І цього разу, до раніше підписаного собі вироку, добавив ще трохи свинцю. Розпалювати міжмовну ворожнечу в одній нації!? Та ще й під час війни!? До такої особи слід діяти так само, як до ворожого диверсанта в тилу. Згідно законів військового часу.

Ви тільки уявіть собі, яку ласу здобич привів в руки наших ворогів, у східних областях, цей недоумок. Їм і не потрібно створювати інформаційні приводи для своєї пропаганди. На Вашу думку, як подіє систематичний показ відеороликів в ютубі, зі словами всяких нищуків, скрипок, дроздових на наших вояків на війні? Коли 60-65% з них російськомовні. Коли що разу ворожа пропаганда їм буте показувати ненависть/несприйняття їх рідної мови в столиці країни, за яку вони вмирають, боряться і перемагають.

“Ніхто не може забороняти говорити людині тією мовою, якою навчила її говорити рідна мати” – Ганна Дончак