Плани злочинної влади щодо війни
В липні місяці українські зброярі мали чим похвалитися.
Так 18 липня Шосткинський державний завод Імпульс, спільно з київським заводом Кузня на Рибальському, розпочав серійне виробництво боєприпасів для 40-мм автоматичного гранатомета – ПГОФ-40. Зараз Імпульс працює над тим, щоб збільшити обсяги виробництва цих боєприпасів шляхом механізації виробництва і впровадження нових інструментів.
ПГОФ-40 – граната осколково-фугасної дії з типорозміром 40х53 мм. Порівняно з 30-мм гранатами, які зараз використовуються в більшості автоматичних гранатометів, що є на озброєнні української армії, 40-мм граната має велику потужність і розліт осколків.
Через два дні – 20 липня – Укроборонпром заявив, що в місті Шостка, нарешті налагоджене серійне виробництво реактивних піхотних вогнеметів РПО-16. Ця зброя дуже потужна і ефективна у використанні проти живої сили, техніки та легкоброньованої техніки противника.
І під кінець місяця – 26 липня – вдало пройшли випробовування 152-мм снарядів для далекобійної гармати Гіацинт. Під час стрільб були використані бойові осколково-фугасні снаряди і для оцінки балістичних характеристик снарядів був задіяний балістичний радар.
І ніби, на перший погляд, є чим потішитись. Але, на жаль, тільки на перший погляд.
Для потреб ЗСУ дійсно необхідно багато різнопланових боєприпасів. Це: патрони для стрілецької зброї (виробництво яких ще досі не відновлено); гранати для підствольних гранотометів; ручні гранати, міни для мінометів (нові міномети систематично розриваються на навчаннях вбиваючі інструкторів та призовників); снаряди для гармат, що використовуються на танках, БТР, БМП, САУ та причіпних гарматах.
Але зверніть увагу!
Турчинов та Порошенко ресурси України вкладають в розвиток тих боєприпасів, що будуть послуговувати тільки для ведення війни методами 30-х років минулого століття.
По великому рахунку ці два злочинця підтримують умови ведення війни примітивними методами. На відстані пострілами з гармат та мінометів, а в близькій дистанції ручні гранати та стрілецька зброя.
Сучасні війни в першу чергу ведуться авіацією та надточною ракетною зброєю. Найкращі сини української нації не повинні наражатися на невиправдану небезпеку в сутичках ближнього бою. Агресора треба накривати точними ракетними ударами по базах особового складу, складах палива, складах боєприпасів, місць скупчення військової техніки. За координатами розвідки авіація має знищувати колони ворожої техніки, що перетинають наш кордон. Саме такі задачі повинен ставити Верховний Головнокомандувач та начальник Геншбату!
Але Порох разом з Муженко можуть тільки створювати нашим хлопцям “іловайські” котли. Задачі по швидкому переможному завершенню війни ніхто не ставить. Звідси і відсутність завдань для військово-промислового комплексу створювати високоточне озброювання та піднімати “на крило” всю авіацію. Дозволяється виробляти тільки те, що продовжує цю війну на рівні “піф-паф”. На щоденні невідновні втрати серед наших воїнів, в адміністрації презика та в херштабі начхати.
