Швейцарці не прийматимуть біженців
Нажаль, і в уряді заможної Швейцарії є достатньо дегенератів, що вирішили поступово заселяти свою країну афро-азіатськими біженцями, а на тих хто чинитиме супротив накладатимуть суттєві фінансові санкціії. Але швейцарців, впевнених в своїх силах і звичайних патріотів це не спинило.
Всупереч велетенським штрафам вони не дозволили поселити в себе навіть мізерну, на перший погляд, кількість біженців.
Мова йде про невеличке мальовниче село Обервілль-Лілі з населенням близько двох тисяч людей. Мешканці цього села проголосували проти прийому десяти біженців. На думку місцевих жителів доцільніше заплатити астрономічний штраф у розмірі 250 тисяч евро, а ніж дозволити поселити біженців, через деякий час боятись прогулюватись новими «арабськими» вулицями та в решті решт назавжди посіяти зерно проблем і конфліктів у містечку.
Голова містечка Андреас Гларнер заявив, що таким чином населення виступило проти міграційної політики уряду. Також він сказав – «Справа не грошах, а в політиці». Ніхто не хоче поскупитися і через деякий час мати проблеми набагато гірші. Говорячи про штраф за небажання приймати біженців, він заявив, що це безглуздий закон, який доведеться виконати. «Складається враження, ніби ми казково багаті і хочемо відкупитися від цих біженців. Спочатку всі обурювалися, коли Угорщина закрила свої кордони для біженців. Тепер багато хто з країни-членів ЄС вдалися до певних обмежань. Варто спершу розібратися з державною міграційною політикою. Хто з них справжні біженці, якщо деякі, перед тим як потрапити сюди, перетнули п’ять безпечних країн? Вони дійсно біженці або просто хочуть до Швейцарії? Необхідно допомагати цим людям безпосередньо в їх країнах» – заявив Андреас Гларнер.
Пропагандистка машина ЄС діє за єдиною, типовою схемою зомбування:
Крок 1. Спочатку місцевим мешканцям показують по телебаченню війну в далекій країні.
Крок 2. Усі місцеві ЗМІ апелюють до жалю пересічних громадян невпинно повторюючі жалібні життєві історії та демонструючи кадри про жахливі будні жінок та дітей країни в якій розв’язано війну.
Крок 3. Підготовленним масам розповідають про розміщення дуже невеличкої групи беженців, виключно жінок та дітей. Зворушений народ це хаває і далі понеслося!
За гроші грантів, незрозумілих благодійних фондів, наймаються, так звані, «волонтери», які намагаються адаптувати колишніх поціновувачів мачете до поваги до жінок і дотримуванню цілої низки правил. Трагічні приклади такої політики ми можемо спостерігати вже не в одній країні Західної Європи.
Нагадаємо, що у Київській області у місті Яготині нелегітимна в Україні влада хоче заселити 250 біженців. І мотивує це тим, що ЄС виділяє на це кошти, це дозволить створити нові робочі місця та несуть інші нісенітниці. І це в той час коли в Україні йде війна і багато наших громадян-переселенців перебувають без житла.