Чи виживимо ми у майбутньому?  Вісім небезпечних тенденцій, що вже змінюють світ.

Війни, кліматичні зміни, зменшення домінанти Західного Світу, деградація Європейського Союзу, політичні та економічні кризи, масова міграція, зростаюче безробіття та нерівність – сьогодні все це буденні-повсякденні явища, до яких усі звикли. Ті, кого зміни ще не торкнулись намагаються жити звичним життям і не помічати перетворення знайомого нам світу. Провідні аналітичні центри намагаються передбачити майбутнє світу і спрогнозувати в ньому місце людини, держави, міста, корпорацій, спільнот і технологій.

У минулому році найбільші консалтингові компанії The Economist і PwC випустили глобальні економічні прогнози до 2050 року, на початку цього року Національна розвідувальна рада США опублікувала свою версію майбутнього до 2035 року, а Всесвітній економічний форум в Давосі представив точку зору світових лідерів на сучасні виклики. Нажаль не всі висновки і результати таких досліджень заздалегідь заплановано оприлюднювати.

Що ж так турбує істеблішмент і кращих аналітиків світу? Що несе нам майбутнє? А головне – що нам українцям, робити щоб бути присутнім у майбутньому та вибороти своє місце під сонцем?

I. На Землі стає тісно та незатишно. Багаті нації старіють, а голодні та бідні приходять з пустель і з чіткими бажанням вихопити для себе “шмат пирога”.

За наступні вісімнадцять років землян стане більше на 20% – 9 мільярдів людей. Населення європеоїдних країн постаріє, а частка працездатного населення в них скоротиться: вік середнього німця – 49,6, поляка – 48,2. Греція, Португалія та Німеччина позбудуться приблизно 20%. В Україні втрати складуть близько 5 млн. працездатних громадян, а це – 17% від населення. Відповідно зростуть витрати на пенсії і медицину і держави почнуть економити на інших галузях, зокрема на освіті, зменшиючи цим можливості розвитку. Рятуватися будуть, “вішаючи” забезпечення пенсіонерів на корпорації – це у багатих країнах. А в Україні очевидно, що “відпрацьований людський матеріал” відпустять у вільне плавання де вони зможуть розраховувати виключно на особисті заощадження та допомогу дітей.

У бідних країнах Африки та Близького Сходу молодих побільшає – за 18 років населення виросте  на половину. Середній вік жителя Нігеру буде 16 років, іракця – 22, афганця – 24. Як наслідок – безробіття і конфлікти, помножені на природні катаклізми призведуть до масової міграції. Ще в 2015 році в світі налічувалося близько 310 млн. переселенців і їх кількість постійно збільшується.

Так що українцям пора усвідомити, що і після перемоги у нинішній війні, доведеться ще не один раз захищати свою землю від наслідків глобальних змін.

II. Багаті і розумні отримають все, а роботи зроблять працю середняків непотрібною.

8% землян володіють сьогодні 80% світового багатства, а 60% населення планети ділять поміж собою нікчемні 3% активів. Великий капітал зростає швидше малого і перевищує по прибутковості загальне економічне зростання. Монополії збільшуються, їх вплив посилюється. Корпорації, інвестуючи в наукові дослідження і розробки, контролюють доходи від їх використання. Наприклад, в ціні мобільного телефону вартість робочої сили – близько 6%, а прибуток компанії – більше половини від ціни.

Розвиток технологій вплине на скорочення робочих місць – до 2020 року їх стане менше на 5,1 млн. У сільському господарстві багатих країн вже сьогодні зайнято менше 3% населення. Компаніям, щоб триматися на плаву, доведеться забезпечувати обов’язкову освіту своїх співробітників. Нові технології зажадають від працівників спеціальних знань і навичок. Скорочувати будуть в першу чергу тих, хто їх не освоїть. Розрив між висококваліфікованими кадрами і всіма іншими буде стрімко збільшуватися. Самовдосконалення – чи не головна умова виживання в майбутньому.

III. Потенціал високих технологій

Цифрова медицина і нові процедури поліпшать здоров’я. Обчислення і розшифровка біоструктур дозволять лікувати такі захворювання, як діабет, ревматоїдний артрит, м’язова дистрофія, розсіяний склероз і деякі види раку. Мікроорганізми доповнять лікування депресії та інших психічних розладів, пов’язаних зі стресом. А біологічну зброю можна буде “програмувати” подібно веб-сайтам. Медицина досягне рівня суттєвого покращення здоров’я тіла людини. Проте багатої і впливової людини. А бідним запропонують віртуальні світи. Нові технології збільшать обізнаність суспільства про нерівність можливостей і багатства. Саме в якості “віддушини” для людей програмісти вже розвивають віртуальні світи.

Інтернет речей і штучний інтелект разом з аналізом великих даних дозволять зв’язати між собою всю техніку. В минулому 2016 році, технологія IBM Watson замінила викладача одного американського університету, а студенти навіть не помітили різниці. Масове використання доповненої і віртуальної реальності (AR/VR) змінить ЗМІ, розваги та повсякденне життя. Автономні транспортні засоби найближчим часом усунуть водіїв авто. У Сан-Франциско, наприклад, з минулого року курсують таксі керовані комп’ютером. Різко збільшиться технологічна різниця між багатими та бідними містами.

Виробництво стане “друкованим”. Повсюдне впровадження 3D-друку змінить міжнародну торгівлю і підвищить роль місцевого виробництва. Розміщення виробництва на віддалених заводах стане невигідним порівняно з ефективними виробництвами в місцях більш низької вартості транспортування. Від прогресу постраждають виробники дешевих товарів і їх співробітники. З’явиться новий глобальний розрив між тими, у кого є стратегічна спрямованість і ресурси для модернізації, і тими, хто цим не займається. Однак 3D-виробники як і раніше будуть мати потребу в доступі до сировини, електроенергії, інфраструктури та інтелектуальної власності. Пошириться 4D-друк – побудова об’єктів, що змінюють свою форму або функції з плином часу або відповідно до змін навколишнього середовища.

Космічні технології, як і раніше будуть обмежені тільки навколоземною орбітою. Що не заважатиме розвивати супутникові системи. Вони будуть ще меншими, більш розумнішими і дешевшим, приносячи нові можливості дистанційного зондування, зв’язку, моніторингу навколишнього середовища і глобального позиціонування. Незабаром супутники можуть забезпечити доступ в інтернет двом третинам населення, яке сьогодні ще не підключено до мережі. Висока швидкість інтернету підвищить доступність онлайн-медицини та онлайн-навчання.

Відбудеться повальна чіпізація населення. Спочатку добровільно, з часом, як бажана. Потім чіпізація буде однією з основних вимог для прийому на роботу на державну службу чи у приватні корпорації. Дані датчиків і розподілених систем поставлять під питання приватність особистого життя і можливості кого б то не було приховати свої дії. Деякі держави будуть прагнути блокувати або контролювати дані з космосу.

Поліпшення Людини.

Досягнення в нанотехнології, біології, біохімії, психології, фармакології та генетиці розмиють грань між природньою людиною і штучно покращеною. В штучно покращених людях посилять пам’ять, зір, слух, увагу і силу. Люди стануть поліпшуватися заради конкуренції, але деякі будуть чинити опір з моральних або етичних міркувань, посилаючись на неприродність або недоступність технологій для бідних. Нерівний доступ до таких технологій посилить розрив між заможними і незаможними верствами населення. Це збільшуватиме ризики міжгрупових конфліктів на тлі моральних та етичних поглядів.

В будь-якому випадку знати і використовувати технології – третя заповідь людей майбутнього.

IV. Міста перетворяться на анклави.

Це буде щось схоже на поєднання феодальних князівств середньовіччя і сучасного науково-технічного досягнення – інколи у фільмах про майбутнє зображується таке божевілля. Принциповою ознакою такого устрою буде те, що території поза межами життєзабезпечення цих міст будуть становити буферні зони з різними рівнем життя людей – низьким та дуже низьким. Зменшенням незаконної міграції будуть намагатися займатись приватні військові компанії. Роль котрих вже стрімко зростає.

Сьогодні трохи більше половини людей живуть в містах, але до 2050 року двоє з трьох землян будуть міськими жителями. За прогнозами через 10 років всього 600 міст зосередять 2 мільярди людей (25% світового населення) і 60% світового ВВП ($ 64 трлн). У країнах, що розвиваються середній дохід жителя такого міста досягне $ 2 тис. на місяць. Наступні 400 міст сумарно будуть в 10 разів бідніші.

Центри управління перейдуть від урядів в міста – місцеві владні групи все більше прагнутимуть контролювати свої ресурси і справи. По при існуючу конкуренцію між собою таким містам доведеться  об’єднуватись, чи то в стратегічні, чи то в тактичні, чи то в ситуативні союзи – в залежності від обставин. Такі союзи інколи виступатимуть в ролі глобальних гравців.

Урбанізацію використовуватимуть для нових соціальних і політичних рухів, але без економічного розвитку і екологічної стійкості вона ж призведе до бідності і поганих умов життя. Ключовими викликами стануть нове міське планування, нова інфраструктура, транспортні та енергетичні системи, як і зараз зростатимуть в ціні чиста вода і райони з чистим повітрям.

V. Занурення людства в депресію загрожує цивілізації

Вдала політика глобальних ЗМІ по розмиванню в європеоїдів національної приналежністі та самоідентифікації, в купі з демонтажем традиційних цінностей істотно вплинуло на психічний стан націй та стилі життя особистостей. Рівень суїциду в світі за останні 50 років зріс на 60%, з психічними чи неврологічними розладами стикається сьогодні кожен четвертий, а кожен двадцятий страждає від депресії. Абсолютна більшість людей в світі не люблять свою роботу – 87%, а в Україні незадоволених роботою 90%. Через кілька років депресія стане другим найбільш поширеним захворюванням у світі.

Навіть маючи матеріальні блага і технологічні розваги, люди втрачають сенс життя і жадають ідей, що дають їм відчуття цінності, цілі і безперервності існування. Комп’ютерні технології намагаються вирішити цю проблему розвитком віртуальних світів.

Масова імміграція, загальне старіння європеоїдного населення, зростаюча економічна нерівність, безробіття і зникнення власне середнього класу – гордості Західного Світу – все це благодатний ґрунт для розвитку політичного та релігійного радикалізму.

В умовах коли освітні програми урядів зі ЗМІ створюють викривлену картину світу, зростає цінність адекватного розуміння навколишнього світу та правил за якими він діє. Значущість такої якості прирівнюватиметься до організаційної зброї.

Адекватний та раціональний погляд на світ – п’яте правило людей майбутнього.

 

VI. Економічне зростання в усіх країнах сповільниться,

а ті, хто недавно вибрався з убогості, можуть все втратити, якщо запізняться з інноваціями.

При відсутності непередбачуваних обставин, Китай обійде США вже до 2026 року і через 30 років досягне 20% світової економіки. У США з Індією буде по 14%, у ЄС – 12% ВВП планети. Можливо, Росія та Італія покинуть першу десятку економік, а їх місця займуть Мексика з Індонезією.

Реформи в Китаї та інших країнах Азії сприяли скороченню числа жебраків, які живуть менш ніж на 2$ в день – з 35% в 1990-х до 10% сьогодні. Однак найбільше виграли від зростання найбагатші громадяни США, Великобританії, Японії, Франції та Німеччини.

Зменшення темпів економічного зростання, падіння цін на сировину, орієнтація компаній на дешеву робочу силу і стрімка автоматизація праці негативно відіб’ються на положенні середнього класу по всьому світу.

Для росту потрібні будуть вкладення в інфраструктуру і науку, залучення технологій, ідей і висококваліфікованих кадрів, підвищення продуктивності праці за рахунок інновацій. Якщо українці не вимагатимуть від політиків радикальної модернізації країни, то майбутнього не побачать.

 

VII. Уряди втрачають довіру, ліберальна демократія приходить у занепад

На протязі десяти останніх років в більшості країн світу, довіра до урядів впевнено падала. У Словенії, Фінляндії та Іспанії довіра до влади знизилася на 25%. В Німеччині, Ізраїлі та Ісландії – на 20%. А в США менше половини жителів довіряють сьогодні політикам країни.

Це пояснюється розповсюдженням комунікаційних технологій. Люди починають все більше дізнаватися про еліти, що діють виключно в особистих інтересах і виборець все менше довіряє нещирим відпрацьованим промовам політиків. Відповідно зростає протест проти державного і поліцейського насильства. Суспільство стає нетерпимим до корупції і все більше вимагає реформ або відставки урядів. Реакцією влади є запровадження більш витончених і комплексних форм пропаганди проти власного населення. Плюс до цього відбувається примітивізація загальної освіти. Вища та якісна освіта поступово стає доступною тільки дітям, так званого, істеблішменту.

Власники держав, звичайно, намагатимуться зберегти контроль над суспільствами, але вдаватися це буде все гірше і гірше. У 50 країнах, де живе одна п’ята частина населення світу, існує ризик появи “альтернативно керованих просторів”, які не є державами в загальноприйнятому сьогодні розумінні.

Найбільш впливовими гравцями майбутнього стануть ті, хто зможе переконувати людей або маніпулювати ними. Створення міфів, залучення уваги і культивування довіри буде ґрунтуватися на адресних, фрагментарно співпадаючих інтересах і цінностях.

З цього випливає черговий висновок: для того щоб не стати маріонеткою в майбутньому, необхідно знайти спільноту людей, яким ти можеш довіряти, і навчитися раціонально і критично користуватися інформацією.

 

VIII. Настають глобальні природні катастрофи,

епідемії, подорожчання їжі і нові форми міжнародних відносин

Наслідки зміни клімату стануть більш відчутними – спека, посуха, повені та нестача питної води вдарять по самим густонаселеним і бідним регіонам Землі. Викликані цим екологічні проблеми та інфекційні хвороби будуть переноситися через державні кордони.

Деградація грунтів за наступні 20 років зменшить сільськогосподарські угіддя, підвищить дефіцит і ціни на продовольство. Багаті країни ризикують, покладаючись на глобальну торгівлю продовольством періоду мирного часу і стабільних умов навколишнього середовища. Вже сьогодні видно зростання економічного протекціонізму – число дискримінаційних заходів, прийнятих в 2015 році, на 50% вище, ніж в 2014-му, особливо в найбільш розвинених країнах G20.

ООН не впорається з вирішенням питань штучного інтелекту, редагування генома або поліпшення людини. По-перше, через розбіжності інтересів і цінностей держав, компаній і наукових співтовариств, по-друге, через великі прогалин в знаннях між вченими і політиками, по-третє, тому що технологічні зміни будуть набагато перевершувати здатність держав і міжнародних організацій встановлювати на них стандарти і норми.

Тому восьме і останнє правило виживання в майбутньому – людині варто сподіватися тільки на себе і на свою здатність побудувати відносини співпраці і довіри з іншими людьми. Ні держави, ні партії, ні корпорації, ні ті хто претендує на світовий уряд, вирішити проблеми майбутнього не зможуть.