Поглиблення розколу
“…Ця ситуація що сталася на Сході України, це прірва свідомості! Більше того. Коли ми так багато говорили про генетику на Запоріжжі, на Донбасі, на тому… Це ж міста завезені! Не має там ніякої генетики! Це свідомо завезені! Черкаси – славетний гетьманський, Шевченків край. Саме місто Черкаси наполовину завезене!…” – таким нехитрим емоційним виступом Міністр культури України Євген Нищук посіяв чергове розділення, нерозуміння та розкол серед українського суспільства.
” Who is this fucking Nyshchuk ? ! “
Народився у Івано-Франківську, 1972 року. У 1995 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення. Актор Київської академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я”. Грав ролі в багатьох театральних виставах та у кіно.
Разом з першими особами держави Нищук представляв Україну на Днях культури України в Грузії, Азербайджані, Казахстані, Німеччині, Польщі та ін. Нищук був постійним ініціатором-ведучим багатьох фестивалів, концертів, державних заходів за участю перших осіб держави – тобто свій, системний. Такий собі – білякоритний сатир.
Під час Помаранчевої Революції, використовуючи знайомства з владними курвами, дорвався до рупору і часто тоді світився перед камерами. Участь у Євромайдані почав брати після запрошення від такого ж відомого “патріота”, як Луценко. Після втечі Яника владні боси не забули про придворного шута і 27-го лютого 2014 року наділили його посадою міністра культури. Де перебував до 2-го грудня того ж року.
Білякоритний сатир та Кривавий пастор на Євромайдані
Протягом 2014 – 2015 років він був членом Конкурсної комісії, по висуненню кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. І ще у 2015 році, був членом Конкурсної комісії на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Тобто, зрозуміло, що в вільний від грання у кіно час, пане Євгене відпрацьовував (грав) у ролі громадського активу. Голосуючи за ті прізвища, що йому спустять з гори. В той час, як корупція в Україні загрожує знищити державність та ввести громадян на межу жебрацтва.
3 січня 2015 року — нарешті увійшов у склад акторів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. У приватних розмовах з київськими акторами та театральними функціонерами подейкують, що Нищук активно практикує окультні ритуали та є прихильником містицизму.
Нищук в одній з ролей. Напвено обрана “випадково”…
З квітня 2016 року Нищуче знову на коні – обійняв посаду Міністра культури України.
Про заселених та українізацію
На превеликий жаль територія де зараз ми проживаємо тривалий час була під владою різних імперій. І попередня, радянська, дуже суттєво перемішувала-перетасовувала все своє населення. І ці переселення не могли не торкнутись одну з найінтелектуальніших та працьовитих націй Радянського Союзу. Причини такої політики криються у бажанні керівництва СРСР знищити опір національної свідомості, створити новий радянський народ та нав’язати йому космополітичні, інтернаціональні цінності.
Всім відомо, що як українців вивозили в інші республіки СРСР, так і представників інших республік розміщували в Україні. Більше того! Навіть до створення СРСР, окрім росіян, на наших землях проживали євреї, поляки, румуни, угорці, білоруси, татари та інші національності. А про українізацію євреїв і татар, з зрозумілих причин, ніхто питання і не піднімає.
Насправді українізація, захист української мови і культури носять фейковий характер. Так само як і всі “реформи” МВС чи ЗСУ. Справжня причина в провалі будь-якої офіційної політики по цьому напрямку, це – не бажання владних структур захищати українську культуру, а навпаки зіштовхувати між собою громадян України, отримання політичних зисків на міжнаціональній ворожнечі.
Будь-яка українізація буде пробуксовувати на тлі хабарництва чиновників, безладу в державі, свавіллі криміналу, постійного виводу шалених коштів у офшори, масовому виїзду українців на заробітки, зубожінням населення та знущанням перед ним статками в електронних деклараціях. При чому ці процеси цілеспрямовано керовані! А то падло говорить про генетику! Суко, і слово ж таке вивчило.
Наслідки та ефект від виступу міністра
Як би ці слова були б сказані простим бараном, то і менше на них звертали б увагу. Хоча сєпарським ЗМІ тільки і подавай таке масло у вогонь. Але це було сказано Міністром культури України, членом Кабінету Міністрів України. Такі речі можна трактувати, як офіційну позицію уряду.
Може ця хвойда і далі піде?! Може хай поставить під сумнів героїзм всіх тих, що загинули на неоголошеній війні?! Тих, які не з західних областей країни! Можливо член уряду вважає військовослужбовців, з Черкаської, Запорізької областей, які виконують свій обов’язок, не тої генетики?!
І хоч Нищук і вибачався потім але слово не горобець. Його акторська гра багатьом здалась щирою. Справу зроблено. Ворожі ЗМІ це вже підхопили і продовжують роздмухувати для розколу між громадянами України.
А прості люди розділились у своїх оцінках та ставленнях до слів Нещука. Пишуть у соцмережах своє обурення чи схвалення, не помічаючи при тому, що основну справу Нещук зробив – ще більше розділив українців, ще більше згенерував нерозуміння, роздратування та несприйняття між людьми.
У 2004, під час боротьби із силами яких представляв Віктор Ющекно, Партія Регіонів розповсюджувала таку контр агітаційну листівку. Але, як бичимо, недруги Українського народу, різними завуальованими методами і надалі провадять політику розколу нашого суспільства. Хоча офіційно Партії Регіонів вже не стало але Нищук і надалі продовжує її справу.
“Divide et impera – Розподіляй і володарюй”.