Новий президент США 

Світ ніби застиг в очікуванні результатів виборів президента у США. Погляди усіх мас-медіа світу прикуті до передвиборчої гонки кандидатів. І як неодноразово зазначалось оглядачами, ці вибори відзначаються надзвичайним загостренням пристрастей. Ще ніколи не було такого напруження.

Внутрішні проблеми США

Особливістю цих виборів є поглиблення економічної та соціальної кризи в самих Сполучених штатах. За даними американського видання Go Banking Rates, 49% громадян не мають жодних заощаджень на банківських рахунках. Ще 21% громадян на рахунках зберігають менше 1000 тис. доларів. Тобто ситуація дуже схожа, як і в Україні коли люди живуть від зарплати до зарплати. (https://www.gobankingrates.com/savings-account/62-percent-americans-under-1000-savings-survey-finds/)

Інше інформаційне агентство Pew Research Center наводить наступі данні. У 1971 році середній клас в Сполученних штатах становив 62% населення, а вже у 2015 до середнього класу належить лишень 43% громадян. Середній клас, чим так пишалися та подавали його наявність, як здобуток Західної соціально-економічної моделі вже майже на третину скоротився і його зменшення продовжує відбуватись й надалі.  (http://www.pewsocialtrends.org/2015/12/09/the-american-middle-class-is-losing-ground/)

Несподівана прихильність до лівих соціалістичних ідей

За даними соціологічних опитувань у 2016 році майже 80% американців виражали незадоволення Конгресом США і 65% громадян вважають, що країна розвивається у неправильному напрямку. (http://www.realclearpolitics.com/epolls/other/congressional_job_approval-903.html)

Ще ускладнюється здобуття вищої освіти. Вона, вища освіта, в США є платною і якщо, у 1993-1994 роках, у половини студентів при завершуванні навчального закладу середній борг становив 10 000 доларів, то у 2016 році більше 65% студентів завершували навчання з боргом в 35 000 доларів. (http://time.com/money/4168510/why-student-loan-crisis-is-worse-than-people-think/)

Справи на ринку праці також кепські. 28% молодих американців вимушені працювати неповний робочий день, що зменшує їх фінансові можливості по оплаті боргів. Ще близько 50% молоді вимушені жити з батьками бо не в змозі самостійно винаймати житло. (http://thehill.com/blogs/congress-blog/presidential-campaing/260526-millennial-unemployment-the-crisis-the-candidates)

Тому виборчі гасла Берні Сандерса, одного із претендентів у кандидати від демократів, про доступне житло, погодинна оплата праці на рівні 15 доларів, безкоштовна вища освіта і т. д., так палко були прийняті багатьма громадянами США та знаходяться на близьких частотах з гаслами Трампа.

Розкладка перед вирішальним днем

Трамп представляє республіканців і він впевнено користується підтримкою середнього класу, більшість з яких білі громадяни Америки, матеріальне становище котрих значно погіршилось протягом останніх десяти років. І однозначно привабливою рисою Трампа є його протиставлення сучасному політичному істеблішменту США, який вже задовбав простих американців постійними війнами, пропагуванням нетрадиційних цінностей, невідповідною міграційною політикою та викачуванням грошей з середнього класу на користь багатих сімей Америки.

Професор політології Аллан Лічтмен розробив систему прогнозування переможців виборів на посаду президента США і з 1984 року всі його прогнози були вірними на 100%. І на цих виборах пан Лічтмен прогнозує перемогу Дональда Трампа. Проте чи враховано в його прогнозах надзвичайна неординарність цієї передвиборчої компанії достеменно стане відомо 8 листопада.

Редакція відомого видання New-York Times офіційно заявила про підтримку кандидата від демократів Хіларі Клінтон. Це вперше коли ті хто позиціонує себе журналістами відкрито продемонстрували політичну заангажованість. Те саме сталося з відомою усім компанією Google – компанія приховувала у пошукових запитах усю негативну інформацію про Клінтон. Це безпрецедентні кроки тих сил, що підтримують Клінтон. (http://apparat.cc/network/epstein-interview/)

За думкою багатьох експертів Хіларі Клітон переможе з вірогідністю 99%. Адже, як вони запевняють, на боці кандидата від демократів, голоси 259 виборщиків, з необхідних 270. А Трапм переконливо може заявити про підтримку тільки менше 150 виборщиків. Але велика кількість прогнозів заангажовані, носять замовних характер і не відображають реальний стан справ.

Спадок для нового президента

Хто би не переміг, все одно – цьому кандидату буде не солодко! Окрім вже вище зазначених внутрішніх проблем новому президенту доведеться призабути передвиборчу риторику і сконцентруватись на вирішенні поставлених йому задач. Відомий український аналітик Юрій Ситник вважає, що обидва кандидати, і Клінтон, і Трамп, це дві сюжетні лінії одного й того ж сценарію і в кінцевому результаті новий президент США все-одно буде відстоювати інтереси існуючої системи.

Не зважаючи на гасла перевиборних кампаній обох кандидатів, так звані, партнери та союзники Сполучених штатів, вже достатньо серйозні ресурси вклали у різні напрямки по лінії міжнародних відносин. І з інтересами цих груп людей, новому президенту доведеться рахуватися.

В першу чергу мова йде про протистояння США з Росією на українському та сирійському напрямках. Розмін когось на щось навряд чи влаштує Росію, а полишати ситуацію потрібно буде не втрачаючи авторитет.

Британія провівши “Брексит” вирішує свої проблеми, а США вкрай бажано нав’язати слабіючому ЄС договір про Транс-Атлантичне Інвестиційне Партнерство.

Для створення терористичної Ісламської держави задіяно багато організаційного, військового та фінансового потенціалу тому легко цього небезпечного гравця полишати не слід. Невизначеним залишається майбутнє і ядерної угоди з Іраном.

Північна Корея не визнаючи авторитет США, не без впливу Китаю, продовжує проводити випробовування своїх балістичних ракет. А сам Китай поступово і впевнено збільшує присутність у Південно-Китайському морі, на штучних островах і зміцнює там свою військову потужність.

Як бачимо команді нового президента, чи то Трампа, чи то Клінтон, буде як “весело” провести час.

Україна та Америка

Аналізуючи виборчі кампанії обох кандидатів можна відзначити дещо жорстку позицію пані Клінтон щодо Російсько-Української війни. А поглядам пана Трапма притаманні, навпаки, бажання сконцентруватись на вирішенні внутрішніх проблем.

Але у світі, що швидко змінюється, можуть настати різні невраховані фактори. І навіть українські аналітики, які хронічно вражені західним інформаційним потоком, в один голос заявляють, що при необхідності, якщо це буде відповідати інтересам США, і Хіларі, і Дональд “злиють” Україну без вагань. Віддадуть в обійми Росії, абстрактно пояснивши це політичною необхідністю.

Це ще раз доводить, що нам браття, не варто оглядатись до “вашингтонського обкому”, а самому ставати суб’єктом міжнародної політики, діяти прагматично, чітко, без вагань, виходячи з сьогоднішньої доцільності та завтрашніх перспектив.

І на останок… Для гарного настрою, пропонуємо Вам переглянути чудовий кліп легендарного німецького гурту Rammstein –