Нікому сильна Україна не потрібна – ні Заходу, ні Москві, ні владі
В одній вельми змістовній бесіді мудрий чоловік зауважив паралелі між націоналізмом і державництвом. У моноетнічній країні – це здорове поєднання. Але за умови: при владі має бути національна еліта, а не зграя некомпетентних казнокрадів.
У нас “націоналізм” у виконанні державних мужів став 100% піаром. Це аналог радянської шароварщини на новий лад.
Більше того – він став елементом чужинецької стратегії «розділяй та володарюй».
Націоналізм у виконанні “Переможців “Революції Гідності” повністю ототожнений з фейковим терміном “європейського вибору”. У чому полягає цей вибір?
У згоді з запереченням Польщею права українців на власних героїв? У погляді крізь пальці на роздачу мадярськими дипломатами паспортів українським громадянам? У підтримці німецької толерантності до Росії?
У слабкої країни немає партнерів – є хазяї. І ніщо так не послаблює країну, як наскрізь корумпована влада лицемірів. Тому злодіям сильна держава не потрібна.
Удаваний націоналізм, яким влада, як фіговим листочком прикриває свій хибнокомпетентно-корупційний срам – це потужний дратівливий фактор для іншої частини населення, зомбованої міфом “русскава міра” як альтернативою содомуючому “заходу”.
Таким чином усі ці “безвізи”, “томоси”, “нато”, “евроінтеграції” тощо – насправді є ідеологічними меседжами, які реально не несуть позитив, а лише поляризують суспільство.
Припорошеним нагадаю про процвітання в Україні російського бізнесу та віросповідання вашого президента, диякона московського патріархату. Це була ремарка.
Кожне «досягнення» в існуючій системі має двоякі наслідки – позитивні й негативні. До прикладу: “безвіз”, попри позитив спрощеного мандрування Європою, посприяв масовій втечі українців на заробітки; “томос” призведе до жорсткого протистояння на релігійному ґрунті; “нато” лише провокуватиме “кремль”, бо насправді що першому, що другому ми потрібні хіба як “гарматне м‘ясо”; “евроінтеграція” перетворює слабку державу в ресурсно-сировинний придаток корпорацій.
Тому на фоні агресивної поляризації населення нам варто пам‘ятати, що нікому сильна Україна не потрібна – ні “заходу”, ні “москві”, ні паразитарній владі. Потрібна лише Українському народу, який, згідно упослідженої Конституції, і мав би бути джерелом влади. Але не став.
На цьому етапі мене реально тривожать два сценарії, про які пишу ще з Другого Майдану: Третій Майдан у форматі повномасштабної громадянської війни та/або пряме вторгнення російських військ. Чинна влада чи не розуміє, чи то свідомо ці сценарії провокує.
Перший – поляризацією населення заради відволікання уваги від власної корупційної діяльності.
Другий – політичним шантажем Росії на фоні тісних економічних стосунків з її олігархатом і недолугої зовнішньої політики (підміни “Будапештського” формату “Мінським”).
Найважливіше: напівлегітимне збіговисько знову хоче внести зміни до Конституції, що, в часі війни та порушення територіальної цілісності, є злочинним нехтуванням як самою Конституцією, так і чинним законодавством України…
Вчергове лупнувся головою у стіну й погукав у пустелі…
Автор: Юрій Ситник
Оригінал за посиланням: https://uainfo.org/blognews/1537440995-nikomu-silna-ukrayina-ne-potribna—ni-zahodu-ni-moskvi-.html