Країна з корупціонерами – як банка з павуками
7 – го квітня в місті Бровари працівниками прокуратури здійснили ряд перевірок по місцю проживання керівництва місцевої Державної податкової інспекції та за юридичною адресою шести фірм, які всі, щоправда, були зареєстровані на одній свинарній фермі. Керівництво ДПІ підозрюється у спробі незаконного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) підставним фірмам.
Про це повідомив Генеральний прокурор України Юрій Луценко на сторінці у соціальній мережі “ФейсБук” – завели собі моду фейсбучитись, навіщо тоді прес-служба і відділ зв`язків зі ЗМІ та громадськістю?!
Цю людини звуть Юрій Луценко. Злочинці його поставли на посаду Генерального прокурора аби він кришував їх злочини…
Для пересічного громадянина ця подія, на перший погляд може сприйматися, як боротьба із корупцією, але тільки на перший погляд. Згадавши електронні декларації чиновників і політиків стає зрозуміло, що прокуратура на чолі із Луценко намагається відволікати увагу людей від масштабної корупції серед вищого керівництва держави та зробити видимість якоїсь діяльності.
Умовно кажучи, в той час коли за Насірова, його дружина вносить заставу до суду у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, Луценко у соцмережі звітує про затримання заступника митниці Одеси на хабарі у 600 доларів.
На справді обшуками і затриманнями прокуратура вирішує виключно свої задачі.
Перша задача це нейтралізація чиновників з таких самих конкуруючих злочинних груп у владі. Або тих, хто відмовлявся платити данину нагору, вищестоячому керівникові і вирішив “працювати” виключно на себе.
Друга причина це звичайнісіньке окозамилювання. Найбільші корупціонери голосніші за інших верещать про, так звану, боротьбу з корупцією. Влада в країні стає дедалі більш ілюзорною і тримається тільки тому що нікому організувати народне повстання. Тому такими піарними кампаніями вище політичне керівництво намагається хоч якось прикрити свої злочини.
Повертаючись до бродівських подій треба чесно дивитись правді в очі і розуміти, що відбувається перерозподіл посад між конкуруючими “ОПГ”. І до нових ставлеників в будь-яких державних установах громадяни повинні пильно придивлятись та контролювати їх. Хто, як не ми!?