Фінішна пряма
Сьогодні Америка зробить вибір між Дональдом Трампом і Хілларі Клінтон. Сьогодні ввечері або, в крайньому випадку, завтра вранці ми вже остаточно будемо знати результати цього виснажливого, для обох кандидатів, перегону.
Проблема не тільки в тому, що розрив між кандидатами мінімальний, і явного лідера немає. Згідно з опитуванням газети The New York Times і телеканалу CBS News, Клінтон випереджає Трампа на 3% голосів виборців. А опитування не менше авторитетних телеканалу ABC News і газети The Washington Post, навпаки, ставить на першу позицію Трампа з відривом в 1%.
Проблема в самій процедурі американських виборів. Через неї далеко не завжди перемагає кандидат, якого підтримала більшість електорату.
Згідно з Конституцією США, жителі країни голосують за кандидатів у президенти, але їхні голоси кандидати отримують не безпосередньо, а через колегію вибірників. Вибірників призначають в кожному штаті за кількістю обраних від штату членів Конгресу (обох палат).
Найбільш густонаселений штат США – Каліфорнія – отримує 55 вибірників, Флорида – 29, Техас – 38. Сім самих малонаселених штатів по 3 виборників. У підсумку виходить колегія з 538 осіб – 435 представників штатів і 100 сенаторів, і ще плюс 3 рила від Вашингтона. 270 голсів виборників це необхідна кількість голосів кандидату для перемоги. У разі нічиєї переможця визначає голосування Палати представників.
У 48 штатах з 50, виборщики призначаються за системою “переможець отримує все”, незалежно від того, з яким результатом він переміг. Тобто кандидату, який переміг в Каліфорнії, дістаються всі 55 вибірників, навіть якщо він набрав на виборах 51 відсоток, а його опонент 49.
Через це непоодинокі випадки, коли кандидат отримує більшість голосів виборців, але меншість голосів вибірників. Один з останніх прикладів кампанія 2000 року, коли демократ Ел Гор набрав 48,4% голосів, а республіканець Джордж Буш-молодший 47,9%. При цьому голоси вибірників розподілилися на користь Буша (271 проти 266), і переможцем був оголошений він.
На думку аналітиків Five Thirty Eight, незважаючи на майже рівну підтримку американців, шанси Хілларі Клінтон стати президентом, тобто набрати 270 голосів вибірників, значно перевершують шанси Трампа. За оцінками того ж Five Thirty Eight, ймовірність перемоги Клінтон становить близько 71%.
Але цей прогноз не є істиною в останній інстанції. Так, всього два тижні тому до чергової перевірки ФБР електронної пошти Клінтон її шанси на перемогу оцінювалася в 87%. Це означає, перемога Клінтон зовсім не виглядає однозначною.
Більшість експертів в Нью-Йорку і Вашингтоні вважають: дві третини шансів за те, що переможе Клінтон, одна третина Трамп. Але велике питання, чи правильно оцінює ситуацію американська соціологія.
Якщо підсумувати дані десятків різних передвиборних опитувань в США, то вийде, що Клінтон набирає, в середньому, на 3% голосів виборців більше. У перерахунку на вибірників, Клінтон набирає на шість вибірників більше Трампа. І якби нинішня президентська кампанія була стандартною, експерти в один голос запевняли б, що перемагає Клінтон тільки но, з невеликою перевагою. Але так не є.
Справа в тому, що американські соціологи файно “схоплюють” настрої виборців, коли поділ настроїв йде за традиційною лінією “демократи-республіканці”. Але зараз до неї додалася нова розділова лінія істеблішмент проти істеблішменту. А цю обставину американські соціологічні методики “пелінгувати” ненавчені.
За тією ж причиною британські соціологи не змогли спрогнозувати перемогу Brexit. До прикладу: Аналітики компанії JP Morgan прогнозували число прихильників виходу Британії з ЄС на 5% менше ніж виявилось насправді. Чимала ймовірність, що американські соціологи і на цей раз помиляються, причому на ті ж 5%. Може вони недооцінюють кількість виборців, яке проголосує за Трампа.
На виборчі дільниці, прийдуть білі люди, представники збіднілого середнього класу. Лиходії істеблішменту знущаючись називають їх “ржавим поясом”. Себто ті ж нелюди, що і в нас – спочатку людей довели до зубожіння, а потім ображають їх. Це жителі колишніх індустріальних центрів штатів, на кшталт Детройта, які перебувають нині в глибокій кризі. Крім Трампа, цим людям, у яких нинішня адміністрація Білого Дому забрала майбутнє, немає на кого надіятись.
Американська соціологія вкрай недостатньо враховує ще один фактор, який може вплинути на результати виборів: пасивна позиція чорних та інших “кольорових” американців. Чорношкірі валили на виборчі дільниці, як до клубу з пивом, коли в президенти балотувався Барак Обама. І не сильно петрали, що до чого, голосували за Барака виключно через расову солідарності, а ідеї Демократичної партії мали собі в носі.
Сьогоднішня позиція цього прошарку американських виборців гранично проста: якщо кандидат в президенти не чорний, то й голосувати за нього не варто. Навіть якщо за Клінтон гарно просить голосувати їх чорношкірий брате Обама. Два ці фактори підвищують шанси Трампа на перемогу.
Виконавчий засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж заявив, що Трамп не стане наступним президентом США, оскільки йому не дадуть перемогти. Бо він відштовхнув від себе всі групи істеблішменту.
Звичайно, Трамп збирає протестні голоси. І якого-небудь іншого протестного кандидата, не дуже грошовитого, американська верхівка давно би задусила. Йому б банально не дали каси на вибори. Але Трамп веде кампанію на власні кошти, він зумів добре розкрутитися під час праймерізу, і отримати реальну широку підтримку білого населення Америки.
І значна частина американських промисловців виступає за Трампа. Крім того, його підтримує і частина силових структур. Показовим ще один факт: на Дональда Трампа не було замахів, хоча багато їх очікували. Замахів не відбувається, тому що Трампа, крім агентів державних спецслужб, охороняють представники чотирьох найбільших приватних охоронних компаній. На чолі однієї з них стоїть колишній керівник військової розвідки США. Це теж говорить на користь версії, що частина американських силовиків вирішила підтримати Трампа.
Але в цілому ряді великих штатів у Клінтон з Трампом назріває нічия. Наприклад, в Північній Кароліні, де на кону голоси 15 вибірників, або у Флориді, де взагалі 29 вибірників. За нічиєї можливе повторення ситуації з Гором – Бушом. Ось тільки Трамп не вестиме себе як Гор, який фактично “злив” свою перемогу. Трамп буде чинити опір. І це обіцяє вкрай цікавий сценарій. Трамп може судитися, публічно виступати. Він не здасться Хілларі. В результаті, не виключено, в США виникне конституційна криза.
Зараз склад Верховного суду США неповний (місце одного з дев’яти суддів незайняте, оскільки Сенат відхилив кандидатуру судді, запропоновану Бараком Обамою), і думка суддів з приводу законності, можливої перемоги Клінтон може розділитися. Це цілком можливий сценарій, і цілком можливий конфлікт. Таке можливо, повторюся, якщо буде нічия в кількох штатах. А Трампа напевно підтримає величезна кількість білих виборців.
Провідні газети і телеканали у США проводять передвиборні опитування не з науковими цілями, а з метою чинення тиску на громадську думку. Тому їх результати завжди приблизні, і вказують лише на тенденцію. При цьому американські ЗМІ цю тенденцію ще й інтерпретують. Наприклад, як невелика перевага Клінтон або, як близькість позицій обох кандидатів. Але в будь-якому випадку, ситуація залишається досить невизначеною. У такій ситуації вирішальну роль можуть зіграти голоси в окремому штаті, або голоси в окремих категоріях виборців.
Зараз в Америці йде достроковое голосування – в ньому вже взяли участь близько 40 млн. людей. Так ось, в південних штатах відзначається вкрай низька явка чорношкірих виборців – і це є неприємний удар по пані Клінтон. Виходить, що в Північній Кароліні і Південній Кароліні вона може програти. Дуже мінливі і розклади по вибірниках. Раніше Клінтон мала більшість в семи з восьми “невизначених” штатів, тепер – тільки в чотирьох штатах. В інших чотирьох лідирує Трамп.
Як бачимо, ситуація змінюється. Разом з тим, не треба забувати, що на стороні Клінтон підтримка чинного президента Обами і використання адмінресурсу у штатах не таке вже й невідоме явище. Крім того, Хілларі підтримує більша частина владної еліти, в руках яких ведучі американські ЗМІ. Це і дає кандидату від демократів суттєву перевагу.