Чи продаватимуть нашу землю за безцінь ?…
В Україні активізувались дискусії та суперечки щодо створення, так званого, вільного ринку землі. Прихильники протилежних позицій, на перший, погляд досить переконливо розповідають про переваги для громадян України, як при знятті мораторію на вільну торгівлю землі, так і при його збереженні.
По-перше про яку землю йдеться та скільки її? Перед тим як про щось говорити треба розуміти предмет нашої дискусії.
Відповідно до чинного законодавства класифікація земель передбачає їхній розподіл за найбільш характерними ознаками. Згідно земельного кодексу основною ознакою є цільове призначення земель.
За цільовим призначенням землі України поділяються на дев’ять категорій:
1. Землі сільськогосподарського призначення;
2. Землі житлової та громадської забудови;
3. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
4. Землі оздоровчого призначення;
5. Землі рекреаційного призначення;
6. Землі історико-культурного призначення;
7. Землі лісового фонду;
8. Землі водного фонду;
9. Землі промислового, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Серед земель України найбільшу площу займають землі сільськогосподарського призначення – 40 378, 2 тис. га – які є найбільш цінним ресурсом держави і забезпечують найголовніші потреби суспільства. Це приблизно 71% від усіх земель України.
На сьогодні землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, іноземним компаніям чи іноземним державам. Вони можуть використовувати землі цієї категорії лише на умовах оренди.
Прихильники скасування Мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення запевняють, що це призведе до активізації економічної активності у агропромисловому секторі та сприятиме залученню інвестицій.
І дійсно, коли буде створена справедлива нормативно-правова база, земля стане товаром і ринок землі буде сформовано, тоді, така ситуація сприятиме веденню аграрного бізнесу та прибуткових фермерських господарств.
Проте, як показує досвід всі чиновники та політики вміють тільки брехати і красти. Жодних передвиборчих обіцянок ніколи і ніким не було виконано. Нам, громадянам України, це дає підстави підозрювати, що при, так званому, “вільному” продажу землі буде багато корупційних діянь та зловживань. В результаті чого, народ залишиться з нічим, а політики у чергових електронних декларація знову будуть вказувати скільки в них мільйонів готівкою та на банківських рахунках. Тому від наших політиків та чинуш не варто очікувати створення прозорого та справедливого ринку землі.
Всі ми прекрасно бачимо, як протягом останніх років, політичне керівництво України своїми діями вводить більшість людей до зубожіння. Коли людина ледве-ледве зводить кінці з кінцями, то нею легше маніпулювати та нав’язати занижену ціну на її ж землю.
Для порівняння цін за оренду землі наведемо приклад країн західної Європи. У більшості цих країн середня орендна плата за один гектар — 200 $. Найвищий розмір орендної плати зафіксований в Данії, Ірландії та Нідерландах — більше 600 $ за 1 га щорічно, а найнижчий у Литві – 54 $ та Словаччині – 26 $. В Україні середня орендна платня, до війни, коливалась в межах 75 $ за гектар, а у минулому році вона становила близько 32 $.
Є великі ризики, що так само за безцінь спробують продати нашу землю. Але якщо ми інтегруємось на Захід, то і рівень цін необхідно піднімати до рівня ЄС.
У західній Європі, найдорожче земля коштує на Мальті та у Нідерландах — більше 60 тис. $ за 1 га. У більшості західноєвропейських країнах ціни коливаються від 15 до 30 тис. $ за 1 га. При скасуванні в Україні мораторію, експерти прогнозують ціни на землю лише від 1,5 до 6 тисяч $. І це за найкращі чорноземи у Європі!? Наші сільськогосподарські землі однозначно більш родючі ніж у Нідерландах чи Мальті! Тому і вартість їх повинна бути значно вищою.
За підрахунками спеціалістів, при правильному використанні, потенціал українських земель дозволяє прокормити населення від 500 мільйонів до 1 мільярду людей. В умовах, коли населення планети стрімко збільшується, позиція України як потужної годівниці надає нам, на світовій арені, значного політичного впливу. Не дарма Китай постійно цікавиться можливостями співпраці у аграрній сфері.